ЗАКАБЛИ́, лі́в, мн., розм. Закаблуки.

◊ Дава́ти (да́ти) ли́ха закабла́м — те саме, що Дава́ти (да́ти) ли́ха закаблука́м [і переда́м] (див. закаблу́к). Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. Останеться й передам (Шевч., II, 1953, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 136.