ЗАЖЕ́РНО. Присл. до заже́рний. * Образно. З печей зруйнованих іще пашіло Вогнем, що гриз зажерно кості й тіло (Перв., 11, 1958, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 122.