ЗАДУ́ХУВАТИЙ, а, е, рідко.

1. Трохи задушливий.

2. Вражений задухою, хворий на задуху (у 4 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 118.