ЗАДУХМЯНІ́ТИ, і́є, док. Почати духмяніти. Троянда заслабка зросла між бур’янів, І перший ураган уже нагнув додолу Її маленьку квітку ясночолу, Той пуп’янок, що ледь задухмянів (Забашта, Вибр., 1958, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 118.