ЗАДРИ́ПАНЕЦЬ, нця, ч., фам. Про неохайного, недбайливого чоловіка. — От бачиш, понасипали скла, бісові задрипанці.. А ти руки мусиш калічити (Руд., Остання шабля, 1959, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 115.