Про УКРЛІТ.ORG

задишкуватий

ЗАДИ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. Який має задишку. Під час переходів найтяжче.. доводиться грузинові Хурціляві. Товстий, задишкуватий, він ледве встигає за нами (Гончар, Людина.., 1960, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 111.

вгору