ЗАДИ́ШКА, и, ж. Часте, утруднене дихання внаслідок хвороби, втоми, виснаження і т. ін. Хворий скаржився на задишку, часті стискуючі болі в ділянці серця, швидку втому (Наука.., 11, 1960, 45); Свекор важкий, з задишкою, сів на перший стілець (Головко, II, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 111.