ЗАДИ́РЧАСТИЙ, а, е. Який має задирки, буває з задирками (див. зади́рка), задирається (про дерево, метал). Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 110.