ЗАГУ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до загусти́ти. Домаха.. швидко переливає в миску бурий, загущений рибою й квасолею, розсіл (Стельмах, І, 1962, 115); Посів виявився загущеним, довелося застосовувати букетування і проріджування (Рад. Укр., 4.IX 1949, 2); // загу́щено, безос. присудк. сл. На ряді полів, де проривка [кукурудзи] вже проводилась, багато гнізд також загущено, і їх треба обов’язково проривати повторно (Рад. Укр., 6.VІІ 1963, 1).

2. у знач. прикм. Густо зарослий чим-небудь. У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують.. сухі гілки (Хлібороб Укр., 1, 1963, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 100.