ЗАГА́РБАННЯ, я, с. Дія за знач. зага́рбати. Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв’язування війни.., для загарбання чужих земель (Маніф. миру, 1957, 29); Імперіалізм прагне до загарбання світу, поневолення народів, до ситого і безжурного паразитування (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 71.