Про УКРЛІТ.ORG

загальник

ЗАГА́ЛЬНИК, а, ч., перев. мн. Часто повторюваний, усім відомий вислів, банальна фраза. До другої [бесіди] Ігор підготується краще. Загальників у його мові вже не буде (Шовк., Людина.., 1962, 313); Щоб виграти час, він вдається до загальників: — Діти, вони завжди були окрасою життя… Правда? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 239); Загальники, стерті, вживані слова ніколи не прикрашали поезію (Вітч., 4, 1963, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 68.

вгору