ЗАВИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зави́щити. — В учнів оцінки.. з української мови завищені… (Мушк., Чорний хліб, 1960, 149); Перегляд занижених норм і завищених розцінок виявив значні резерви [в артілі «Більшовик»] (Колг. Укр., 5, 1958, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 50.