Про УКРЛІТ.ORG

завида

ЗАВИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зави́дник і зави́дниця. [Бавкіда:] Ох безбожник [Фауст], завида, Вже й на наше зазіха… (Гете, Фауст, перекл. .Лукаша, 1955, 434).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 46.

вгору