ЗАВЕ́ШТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати вештатися. Дихнув вітерець — і ожив стародавній той город: завештались люди, верблюди ревуть (Дн. Чайка, Тв., 1960, 148); Привітавшись, Устина завешталась по хаті, підібрала віник, поправила біля печі заслінку (Чорн., Визвол. земля, 1950, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 44.