ЗАВЕ́РШУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. Іти, наближатися до кінця, закінчення; закінчуватися. Сонце хилилося на захід, завершувався весняний погожий день (Ле, Наливайко, 1957, 309); Досліди, які провадив Попов, завершились створенням першого в світі радіоприймача, названого ним громовідмітчиком (Наука.., 3, 1959, 16); У Львові державна діяльність Антона Глущука не завершилась. Народні збори обрали його Народним уповноваженим до Москви на сесію Верховної Ради (Чорн., Визвол. земля, 1950, 211); Перехід до комуністичного розподілу завершиться після того, як принцип розподілу по праці вичерпає себе до дна, тобто коли настане достаток матеріальних і культурних благ (Програма КПРС, 1961, 80).

2. тільки недок. Пас. до заве́ршувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 44.