ЗАВЕ́ДЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. завести́1. Дум’як і його невеличка компанія порушили думку заведення тверезості в селі (Фр.,УІІІ, 1952, 70); Заповнивши.. анкету для заведення першої в житті трудової книжки, Ганна залишила на приписку свій паспорт (Коз., Сальвія, 1959, 22).
2. діал. Звичай. У нас таке заведення, що жінки не молотять (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 41.