ЗАВБІ́ЛЬШКИ, присл. За розміром, обсягом (про міру величини). Гончарі заставили горшками таке місце завбільшки, як наш базар. Чумаки стояли цілими валками (Н.-Лев., І, 1956, 58); Хатка, завбільшки сорок квадратових аршин, почала чепуритися (Гр., І, 1963, 241); Буйні градини з дрібну сливу завбільшки били моряків, змоклих і змерзлих до кісток (Тулуб, В степу.., 1964, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 39.