ЗАВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завари́ти. Принесла [Шаукен] чайник щойно завареного духмяного чаю (Тулуб, В степу.., 1964, 165); До столу було подано запашний окріп, заварений липовим цвітом (Кучер, Чорноморці, 1956, 395); Болти для кріплення гірлянд ізоляторів застосовуються і з завареним вушком (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 38.