ЗАБІСО́ВАНИЙ, а, е, розм., заст. Дуже упертий. Був з нього [Кривоноса] козарлюга забісований (Стор., І, 1957, 399); — Кажи, чиї ви, а то кропиви дам!..Скажеш ти? — Санько трохи розтулив губи і промовив одно слово: — Ні, Кучма розлютувався: — Ач, яке забісоване! (Гр., І, 1963, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 23.