ЗАБРА́ЛО, а, ч., іст. Те саме, що заборо́ло 1. Вона [маска зварювача] дуже нагадувала важке забрало середньовічного рицаря (Собко, Біле полум’я, 1952, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 27.