ЗАБРАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забракува́ти. Маланка.. побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковане дерево (Коцюб., II, 1955, 39); І це він-таки, Мамонтов, ..висунув Шаляпіна, зробив при його посередництві популярним Мусоргського, забракованого багатьма знавцями (Моє життя в мист., 1955, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 27.