ЗА́БОЛОНЬ, і, ж. Шар деревини, який міститься безпосередньо під корою. Ближче до кори знаходиться наймолодша частина деревини — заболонь. Вона відрізняється від ядрової деревини світлішим кольором (Стол.-буд. справа, 1957, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 26.