ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 17.