З’Ї́ЗДИТИСЯ, иться, док., розм. Від тривалої роботи знесилитися, змучитися. Був кінь, та з’їздився (Укр.. присл.., 1955, 146).

З’ЇЗДИ́ТИСЯ див. з’їжджа́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 583.