З’Я́ВЛЕННЯ, я, с., рідко.

1. Прихід, прибуття кого-небудь кудись. З’являється Острожин, ще більше метушиться, ніж раніше, рухи ще більш несамовиті. Орест при його з’явленні робить прикрий рух (Л. Укр., II, 1951, 82).

2. Поява чого-небудь десь унаслідок утворення, виникнення. Догляд за посівом [бобів] до з’явлення сходів полягає у боронуванні (Колг. Укр., 12, 1961, 10); Виникнення літературної мови не слід уявляти собі, проте, просто як факт першого з’явлення на письмі продуктів художньої творчості (Пит. походж. укр. мови, 1956, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 743.