ЖУ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який жує жуйку (у 2 знач.). За останні роки вивчено роль передшлункового травлення в обміні речовин у жуйних тварин (Наука.., 7, 1958, 34).

2. у знач. ім. жу́йні, них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку. В травленні у жуйних, як відомо, беруть участь мікроорганізми (Соц. твар., 1, 1956, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 546.