ЖОЛОМІ́ЙКА, и, ж., заст. Сопілка. Взяв чередник жоломійку й скотину З шляху курного жене на долину (Щог., Поезії, 1958, 304); Сигнали, постріли з веж, сурми й жоломійки, військова музика, похід потужного війська (Гете, Фауст, перекл. М. Лукаша, 1955, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 543.