ЖНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до жнець. Аж додолу гне пшениця стиглі зерна в колосках… Тут колись схилялись жниці із серпами у руках (Забіла, Промені, 1951,139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 539.