ЖИТИ́НА, и, ж., діал.

1. Стебло жита. А ось край стежки жовтий колосок Похилена житина ледь тримає, Колише зерно і сама дрімає (Вирган, В розп. літа, 1959, 122).

2. Зернина жита.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 532.