ЖИРНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже жирний. Товстий крамар і собі приложив жирнючі та слиняві губи (Мирний, III, 1954, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 531.