ЖИЛЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до жиле́т. Він.. витяг двома пальцями у себе з жилетної кишені німецького орденського залізного хреста (Ю. Янов., І, 1954, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 529.