ЖИВОТВО́РЧИЙ, а, е. Те саме, що животво́рний. Узяла [Сахно] шприц і ампулку того наркозу, що його животворчу силу щойно відчула вже на собі (Смолич, І, 1958, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 527.