ЖИ́ВОКІ́СТ, жи́воко́сту, ч., розм. ЖИ́ВОКОСТЬ, кості, ж. (Symphutum L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини шорстколистих, цвіте жовтими чи синіми квітками. Підсушений корінь живокосту прикладають до кровотечних ран (Лікар. рослини.., 1958, 115); Збирають [бабки].. у вересні коріння живокості (Вільде, Троянди.., 1961, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 526.