ЖЕСТИКУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жестикулюва́ти. Промовець говорив запально, надуживаючи врочистим жестикулюванням рукою (Ле, В снопі.., 1960, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 523.