ЖЕРЦЕ́М, присл., рідко. З жадібністю; жадібно. Ненавидять, гонять, б’ють, жерцем пожирають [злі люди] (Чуб., V, 1874, 448).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 522.