Про УКРЛІТ.ORG

жертвенний

ЖЕ́РТВЕННИЙ, а, е.

1. рідко. Признач. для жертви (у 1 знач.). Жертвенну тварину душили мотузком, м’ясо варили в мідному казані, присвячуючи божеству кращі куски та нутрощі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160).

2. поет. Сповнений самопожертви, самовідданості. Потім уже пережите немов захльоснуло їїспогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (Жур., До них іде.., 1952, 23); Говорити він умів і завжди бундючно підкреслював свій жертвенний героїзм за долю чужої йому країни (Ле, Наливайко, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 521.

вгору