ЖЕ́ВРІННЯ, я, с. Дія за знач. же́вріти. Чим дальше заїздили в долину, .. тим менше могли що-небудь бачити, крім блимання огнищ і жевріння віддалених пожеж (Фр., VI, 1951, 63); Вони йому дають в легені кисню, підтримать хочуть жевріння вогню в безсилім серці (Гонч., Вибр., 1959, 381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 518.