ЖАЛІБНО. Присл. до жалібний 1. І як же то дуже голосили і жалібно приговорювали над Трохимом! (Кв.-Осн., II, 1956, 418); Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули (Шевч., І, 1951, 55); Квилить пугачик жалібно над дахом (Рильський, II, 1946, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 504.