ЖА́ЛЬНО, рідко. Присл. до жа́льний. Чоловік жально подивився на Василька (Турч., Зорі.., 1950, 22); Він ворушив беззвучно губами, а часом жально і безнадійно звав Нехаму (Рибак, Помилка.., 1956, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 508.