ЖАЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Жалітися (у 1 знач.). Та так-то вже плаче [дівчина], жалкуючися-нарікаючи, такими-то вже сльозами ревними (Вовчок, І, 1955, 146); Воно [серденько] немов жалкується І ремствує (Манж., Тв., 1955, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 505.