ЖАДІ́БКА, и, ж., рідко. Зменш, до жадо́ба.

◊ У жаді́бку щось — те саме, що У жадо́бу щось (див. жадо́ба). Такій чепурусі в жадібку попащекувать.., а поважна розмова їй смакує, як кошеняті редька (Вовчок, VI, 1956, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 501.