ЖАДА́, и́, ж., діал. Жага (у 1, 2 знач.). — Лепечу, а вас жада, жада, Видно, мучить. В мене є вода! (Вирган, В розп. літа, 1959, 164); [Фауст:] Я лиш жадав, задовольняв жаду, І знов бажав (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 446).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 501.