ЕФЕМЕ́РИ, ів, мн. (одн. ефеме́р, а, ч.). Однорічні рослини, що перев. ростуть у степах та пустелях, з коротким вегетаційним періодом. З винятковою швидкістю ефемери закінчують свій розвиток і через місяць-півтора, коли настає посуха, цілком відмирають (Наука.., б, 1960, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 492.