ЕСХАТОЛО́ГІЯ, ї, ж., книжн. Сукупність релігійних уявлень про кінець світу, про • кінцеву долю людства. Разом з зацікавленням до есхатології, до повістей про загробне життя і кінець світу, до чудес і легенд — росте також серед простого народу охота до ворожби (Фр., XVI, 1955, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 489.