ЕСКІМО́СИ, ів, мн. (одн. ескімо́с, а, ч.; ескімо́ска, и, ж.). Народність, що живе в Гренландії, на полярному узбережжі Північної Америки і в північно-східній частині Азії. У великій вільній сім’ї народів СРСР трудящі Чукотки — чукчі, ескімоси, евени — під керівництвом Комуністичної партії успішно розвивають господарство (Літ. Укр., 29. V 1962, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 487.