Про УКРЛІТ.ORG

ера

Е́РА, и, ж.

1. Початок літочислення, зв’язаний з якою-небудь історичною або легендарною подією; відповідна система літочислення. Описана теорія була узагальнена і уточнена грецьким астрономом Клавдієм Птоломеєм (друге століття нашої ери) у його творі «Альмагест» (Бесіди про всесвіт, 1953, 15).

2. книжн. Період, докорінно відмінний від попереднього. Імперіалістська війна відкриває собою еру соціальної революції (Ленін, 21, 1950, 304); Над світом зайнялась зоря нової ериери використання людиною атомної енергії (Наука.., 2, 1957, 8).

3. геол. Найбільша одиниця хронологічного поділу історії Землі. В Криму вулканічна діяльність відбувалась у юрському періоді мезозойської ери (Про вулкани.., 1955, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 485.

вгору