ЕПІЗО́Д, у, ч.

1. Окремий випадок з життя, яка-небудь подія. Увечері я вже в нього [М. Горького], і ведемо безконечні літературні розмови або він розказує.. епізоди свого життя (Коцюб., III, 1956, 357); Поки вони розмовляли, Андрій пригадав фронтовий епізод, коли Зіна поклала з автомата шестеро гітлерівців (Гур., Життя.., 1954, 9);// Короткочасна випадкова побічна обставина або подія. Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Ткач, Моряки, 1948, 48).

2. Невелика, сюжетно завершена частина художнього твору, яка має відносно самостійне значення. Саша читала цей твір і тепер, перечитуючи його вдруге, з трепетом і подивом помічала, що кожний епізод вона сприймав цілком по-новому (Донч., III, 1956, 393); Мужність і глибоку людяність свого героя автор показує в епізоді, коли він рятує поїзд від аварії (Рад. літ-во, 2, 1958, 15); // Частина кінокартини, що становить собою сюжетно закінчений уривок. Вже пізно ввечері, коли сонце сідало за обрій, закінчився напружений день зйомки одного з фінальних епізодів картини — свята на честь Дня шахтаря (Літ. газ., 10.VIII 1950, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 483.