ЕОЛІ́Т, у, ч., архл.

1. Застаріла назва періоду кам’яного віку, коли люди виробляли найпримітивніші кам’яні знаряддя.

2. Невеликий уламок каменя з гострими краями, що начебто мають сліди штучної обробки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 482.