ЕМАНСИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності. Вже загальна шкільна освіта до певної міри емансипує дітей від сім’ї, послаблює її вплив (Наука.., 10, 1967, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 476.