ЕЛІ́ТА, и, ж., збірн.

1. Найкращі екземпляри яких-небудь рослин, що їх відбирають для виведення нових сортів. Організовано тепер районний насінний розсадник по розмноженню еліти картоплі (Картопля, 1957, 165).

2. Гарантоване щодо чистосортності, найдоброякісніше сортове насіння, вирощуване селекційно-дослідними установами. Виведення нових і поліпшення районованих сортів, вирощування насіння еліти провадять селекційні станції і науково-дослідні інститути (Колг. Укр., 5, 1956, 18).

3. Найкращі тварини певної породи, які відзначаються міцністю будови тіла, найвищою продуктивністю і добрим здоров’ям.

4. Про людей, що виділяються серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями і т. ін. Кажуть про мене, що ненавиджу польську шляхту. Якщо до польської шляхти зарахувати Ожешко й Конопницьку, Пруса й Ленартовича, Остою й Карловича, — то така думка про мене буде цілком несправедлива, бо цю справжню польську шляхту, цю еліту польського народу ціню і люблю (Фр., І, 1955, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 474.